Жук Петро Миколайович — (нар.13 липня 1930, Добровілля — пом. 9 грудня 2018, Черкаси) — український журналіст, член НСЖУ, Заслужений журналіст України.
Життєпис Народився у с. Добровілля Близнюківський район Харківська область. Батько — Жук Микола Семенович (1896—1970), працював столяром у МТС, мати — Жук Харитина Пимонівна (1904—1993), працювала у колгоспі.
Освіта вища. навчався на факультет журналістики Харківський державний університет (4 курси). Закінчив факультет журналістики Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1954). У Черкаси приїхав по направленню після створення Черкаська область (7 січня, 1954) та утворення обласної газети «Черкаська правда»«Коли організувалася в Черкасах обласна газета „Черкаська правда“, її редактор Михайло Гольцев написав на факультет листа: „Порекомендуйте мені своїх найкращих випускників“, — розповідає Петро Миколайович. — Секретар парткому написав на мене таку гарну рекомендацію, так розхвалив! Словом, нас, вісьмох випускників, відправили в Черкаси. І я, безпартійний, потрапив у відділ партійного життя»Похований в Черкаси на міському кладовищі № 1 у сімейній усипальниці родини Жуків. Там похована дружина журналістка Валентина Жук та син Павло Жук.
Діяльність 1954 р.- працював кореспондентом обласної газети «Черкаська правда».
1960 р. — кореспондент обласної молодіжної газети "Молодь Черкащини".
1966—1970 — редактор обласної молодіжної газети "Молодь Черкащини".
З 1970 р. — власний кореспондент газети «Радянська Україна» по Черкаська та Кіровоградська область.
1993 р. — вийшов на пенсію.
З 1993 р. — керівник редакційно-видавничої групи Черкаська обласна державна адміністрація «Реабілітовані історією. Черкаська область».
Ініціатор створення єдиного в Україні літературно-меморіальний музей Василя Симоненка при редакції газети «Черкаська правда».
Творчість «Партизан Іван Калашник» (1977) — авторство разом з дружиною журналістом Валентиною Жук Наклад 165000. Згодом перевидалася під назвою «Поєдинок з Вервольфом» (1990). Наклад 25000. (1990).
Співавтор «Буремний березень» (1965). «Оновлення» (1967). «Черкашина заповідна» (1972). «Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область» (1972). «Герои освободители Черкащины» «Они защищали мир» «Герої бурякових нив» «Герої тваринницьких ферм». «Смарагдове намисто Черкас» (1986). «Черкащина в храмобудівництві». «Уславлені подвигом» «Жорна» (1999) «Черкащина в роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 р.р.» (2000); «Голодомор на Черкащині. Книга пам'яті в документах і спогадах» (2007). «Черкащина в період становлення Української держави 1917—1919 рр.» (2008); «Національна книга Пам'яті жертв голодомору 1932—1933 в Україні. Черкаська область» у двох частинах (2008); «Увінчані славою» (2010) Віталій Юрченко «Пекло на землі» (2010) «Сірий степ з червоними мальвами» (2016).
Упорядник В. Симоненко «Твори у 2-х томах» (2004) «Зажинок» (2011) «Цар Плаксій і Лоскотон. Твори для дітей» (2013) «Кобзар» Т. Г. Шевченко коштом Платон Симиренко.
Нагороди Лауреат обласної журналістської премії ім. Апкадій Гайдар. Диплом «Золоте перо». Національна спілка журналістів України. Заслужений журналіст України. 2014 р. — Довічна стипендія Президента України.
Посилання https://www.youtube.com/watch?v=eUFCrRGjRYE
Примітки
Джерела