Зимове сонцестояння в українській культурі – комплекс світоглядних, обрядових, мистецьких та інших українських практик традиційного і новітнього характеру пов'язаних із зимовим сонцестоянням.

В традиційній культурі Збільшення світлового дня для українців розпочиналося із зимового сонцестояння та ритуалів на честь народження нового сонця. Вони відігравали роль пускових механізмів ініціальної магії, скерованої на забезпечення успішності чергового землеробського рокуДей О. І. Величальні пісні українського народу. Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ: Наукова думка, 1965. С. 9–40Остапчук Л. О., Лаврінчук О. В., «Трансформації українських пісенних традицій періоду зимового сонцестояння від витоків до сучасності», «Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка».- Тернопіль. Серія, Мистецтвознавство, 2019, № 1. Українські народні традиції зимового сонцестояння відтворювалися на свято Коляди. За припущенням фольклориста Олекси Воропая, слово «коляда» походить від назви Нового року у римлян – calendae januariae, а однокорінні слова збереглися у сучасній мові французів, румунів, чехів, сербів, словаків, поляків, росіян, литовців. В українській обрядовості цей різдвяний фольклорний жанр пов'язується з культом Коляди – язичницького божества зимового сонцестояння, подібного до римського ЯнусаТетяна Кривицька, «Різдвяна тема в українській хоровій та сценічній музиці періоду Незалежності», Автореферат, Одеська державна музична академія ім. А. В. Нежданової.

Як вважає Роман Кирчів, риси колядної народної поезії пов'язані з давнім культом зимового сонцестояння, аграрномагічною і величально-побажальною функцією обряду колядуванняКирчів Р. Усна поетична творчість гуцулів / Р. Кирчів // Гуцульщина. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 319—342. . Говорячи про зимовий пісенний цикл Світлана Протасова називає його чи не найбагатшим в українському обрядовому фольклорі. Така їх перевага над іншими календарно-обрядовими жанрами частково може пояснюватися взаємним накладанням двох історичних хвиль зимових свят – язичницького народження «Нового Сонця» (зимове сонцестояння) та християнського народження єдиного Бога (Різдво Христове). Подвійна значимість зимового пісенного репертуару міцно закріпилася в пам'яті українців ще й багатократною повторюваністю пісень у сакральному різдвяноноворічному дійстві – ритуальному обході дворів Світлана Протасова, «Бібліографія зимової обрядової музики українців: матеріали та дослідження (на допомогу молодому дослідникові та викладачеві)», «Проблеми етномузикології», №. 12.

В контексті інших поглядів на давні язичницькі уявлення, можна згадати що вдруге жіноче родильне свято з вшанування Рожаниць (богинь плодючості) проводилося після 25 грудня. Ці збіги язичницьких свят з християнськими пояснюються необхідністю дякувати богам за врожай і уявленням про зимове сонцестояння як переломний момент зими. До того ж в обидвох випадках задіяні сакральні жіночі постаті, які народжуютьІ. В. Мельничук, «Міфологема роду як форма вираження авторської свідомості у поезії Ганни Чубач», Вісник Маріупольського державного університету, Серія: Філологія, Збірник наукових праць, № 8, 2013.

Серед зразків матеріальної культури можна згадати карпатське святилище на Писаному Камені (Верхній Ясенів), що становить своєрідний другий ритуальний комплекс містеріального характеру, пов'язаний із зустріччю Нового року чи літнього сонцестояння«Старожитності гуцульщини. Джерела з етнічної історії населення українських Карпат» історико-археологічне видання, Івано-Франківськ, 2011. За підсумками обстеження у 2014-му році «Скель Довбуша» у с. Бубнище Івано-Франківської області виявлено два вівтарні комплекси. Один з них, наземний, був пов'язаний із обрядово-ритуальними діями в період зимового сонцестояння 21–22 грудняНаукові школи , Факультет історії, політології і міжнародних відносин, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаник".

Щодо регіональних особливостей, то свята, що приурочені до зимового сонцестояння, мають на Гуцульщині стійкі традиційні риси, які увібрали в себе основні ознаки соціального життя, позначені впливом основного пастушого господарсько-культурного типу, розкривають комунікативну, естетичну, морально-етичну функції звичаїв та обрядів населення в умовах гірського ландшафтуАлла Гоцалюк, «Традиції та новації в різдвяно-новорічній обрядовості українців Карпатського регіону (друга половина ХХ — початок ХХІ ст.)», Автореферат дисертації, Київський національний університет культури і мистецтв.

Згідно календарної обрядовості українців Словаччини у кудельній хаті в період зимового сонцестояння дівчата приносили продукти, з яких готували гостину. Випікався обрядовий хліб ламаник, назва якого походить від самого обряду (ламаник, ламанча, ламаный вечур). Кульмінацією цього обряду було ламання або підпалювання парубками куделі коханій дівчині, щоб до наступного вечіркового сезону їй виготовили новуЙосиф Вархол. Календарна та сімейна обрядовість українців Словаччини / [голов. ред. г. скрипник]; ІМФЕ ім. М. т. рильського НаН україни. Київ, 2019.

Як цикл дій, що програмували майбутній врожай обрядові дії українців практикувалися від зимового сонцестояння до майже весняного рівноденняІваницький А. І. Хрестоматія з українського музичного фольклору (з поясненнями та коментарями). Навчальний посібник для вищих навчальних закладів культури і мистецтв I—IV рівнів акредитації. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2008. — 520 с..

Уявлення в неоязичництві В календарі звичаєво-обрядових свят вінницької громади «Вінець Бога» день зимового сонцестояння – це закінчення Корочуна – найтемнішої частини року. У зв'язку із найдовшою ніччю вважається, що життя сонця завмирає і воскресає через три дні, впродовж яких Бог утверджує Світ Прави, Світ Нави і Світ Яви. Після цього настає Святий Вечір і Коляда — великі свята на честь народження Божича (нового Хороса-Сонця). Завершується сонячний річний колообіг і розпочинається новий світловий рікУкраїнський колодар — звичаєво-обрядові свята на 7525 літо (від Трипілля) — 2017 р. Громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога», м. Вінниця.

Волхв Руського православного кола Світовит Пашник зазначає, що кожний з чотирьох періодів сонячного річного кола має свого божественного покровителя з відповідним до його прояву іменем. Коляда при цьому – наймолодший образ Сонця, що діє від зимового сонцестояння до весняного рівнодення, і уявлятися як дитина до 15-річного віку. При цьому Коляда хоч і згадується у Велесовій книзі, однак із часом зимового сонцестояння в ній пов'язаний ДажбогВелесова Книга / Упоряд., перек., ком. С. Д. Пашник. — Запоріжжя: Руське Православне Коло, (2018). — 192 с. Корчуна він наводить як злий образ свята, наближений до бога смертіСвітовит Пашник, «Коляда нове сонячне коло починає» , сайт Руського Православного Кола.

Медіа-культура В грудні українські мас-медіа звертаються до теми зимового сонцестояння, поєднуючи автентичні фольклорні дані із псевдо-достовірними без посилань на джерела. Експертами долучаються як фахові фольклорознавці, так і маги, психотерапевти, астрологи тощо. Аудиторії радять робити генеральне прибирання, ворожити, прикрашати оселю та ялинку за особливим принципом, загадувати бажання тощо. Висувають ряд заборон. Міфопоетизують цей день (мовляв, на зимове сонцестояння можна почути у небі ляскання зброї від битви сил добра і зла)«Зимове сонцестояння: найцікавіші факти, обряди та прикмети» Gazeta.ua, 21 грудня 2018,[ https://tsn.ua/ukrayina/naydovsha-nich-u-roci-vidmi-ta-psihoterapevti-dali-svoyi-poradi-yak-yiyi-perezhiti-1069680.html «Найдовша ніч у році: відьми та психотерапевти дали свої поради, як її пережити»] служба новин ТСН, 22 грудня 2017.

Мистецтво Дія роману Івана Білика «Дикі білі коні» (перша частина з трилогії «Скіфи») завершуються в день свята Корочуна, тобто в день зимового сонцестояння, напередодні свята КолядиХудожня деталь в архітектоніці роману Івана Білика «Дикі білі коні» / Тетяна Хорольська // Волинь філологічна: текст і контекст. — 2015. — Вип. 19.

У романі Лади Лузіної «Крижана царівна» крізь призму протистояння язичницької та християнської релігійної традицій розповідається, що давні слов'яни під час днів зимового сонцестояння згадували померлих родичів, пригощали їхні душі, запрошували їх оберігати своїх нащадківІгор Чорний, "Народний календар у «фольклорно-етнографічних» творах з циклу Лади Лузіної «Київські відьми» , Матеріали міжвузівської конференції «Сучасні проблеми соціально-гуманітарних наук» (до 100-річчя початку української революції), Харківський національний університет внутрішніх справ, 2017 р..

Поема Патриції Килини «Полум'яний бик» містить вірш «Золоті роги» із рядками:

Зимовому сонцестоянню присвячена поезія Василя Мойсишина, де згадуються Малий Ґорґан та МараВасиль Мойсишин, «Коло. Поезії» . — Івано-Франківськ: ЛілеяН-В, 2013..

Див. також Зимове сонцестояння Новий рік Коляда Йоль Осіннє рівнодення в українській культурі

Примітки