Теорія «Agenda-setting» або теорія порядку денного — теорія, згідно з якою мас-медіа справляють значний вплив на громадськість вже самим підбором тем, які вони висвітлюють. Чи не найкращим визначенням agenda setting є слова американського дослідника Бернарда Коена: «Пресі переважно не вдається сказати людям, що думати, але вона з великим успіхом каже їм, про що думати».
Базове припущення теорії agenda setting полягає в тому, що новини — це не просте відображення реальності, а соціально сконструйована, відредагована так званими gatekeepers («вартовими») реальність. Цими вартовими є журналісти, редактори, видавці та власники мас-медіа — тобто всі ті учасники процесу обробки інформації, які стоять між подією та остаточним споживачем новин.
ЗМІ мають здатність виокремлювати певні події (проблеми, теми, явища) і наголошувати на них, змушуючи аудиторію сприймати ці події як важливі. Таким чином мас-медіа формують порядок денний суспільства (англійською мовою «порядок денний» — це «agenda»). Про ті ж події (а також проблеми й теми), які залишилися поза увагою мас-медіа, аудиторія, найімовірніше, взагалі не дізнається.
Сама по собі agenda setting не є прямою маніпуляцією, однак саме з цієї теорії випливає priming («першочерговість») — процес, через який медіа впливають на громадську думку, висвітлюючи одні події чи проблеми та ігноруючи інші. Це вже маніпуляційна технологія, якою нерідко послуговувались і послуговуються українські ЗМІ. Варто лише пригадати сумнозвісні «темники» з їхніми «проханнями ігнорувати» ті чи інші події та політичні фігури.
Найлегше піддаються праймінгу конкретні події, про які обізнані чи у яких брала участь мінімальна кількість людей. І навпаки — найважче добитися ефективного праймінгу в ситуації, коли висвітлюється масова подія або ж абстрактна проблема. У такому випадку аудиторії важко її концептуалізувати або хоча б уявити.
Джерела