вогонь ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) ogień
(1.1) deklinacja II, wzór A2;
(1.1) огонь, огень
вогненність , вогнище , вогнисько , вогневик , вогневиця , вогнівка вогник , вогничок вогніти вогневий, вогньовий, вогненний, вогняний, вогнистий, вогнястий, вогнищевий вогненно, вогнисто
боятися як вогню • з вогню та в полум'я • нема диму без вогню / диму без вогню не буває • вогонь і вода добре служать, та зле панують • вогонь добре служить, та погано господарює
<